Про реактивы для науки

размещено в: Блог | 0

reaktivНемного неожиданно, но ко мне за помощью обратилась девушка, которая пытается сейчас «поднять с колен» украинскую науку, в частности — химию. Не удивительно, что и в химии, и в других отраслях у нас такой же зубодробительный маразм и бюрократия. Обидно, когда ученые вместо того, чтобы создавать что-то очень нужное и прогрессивное, просто выезжают из страны.
Вот текст химика:

Історія стара як світ. Називається вона „Про маразм”

Якщо ви науковець в Україні, то це значить, що, якщо ви хочете якісно працювати, то маєте шукати десь гроші. Бо в бюджеті їх нема, а те що є, ледь вистачає на оплату комунальних послуг (про реактиви, крім найдешевших, чи нове обладнання, будь-яке, можна тільки мріяти). Хтось знаходить спонсорів всередині країни. Їх таких всередині, бажаючих інвестувати в науку, насправді багато, але коли доходить до діла, на горизонті з’являється податкова, і черговий потенційний „денежный мешок” зникає за обрієм (виняток – фармацевтичні фірми). Найреальніший варіант – отримати закордонний грант (є внутрішні, але то сльози).

І от у нерівній боротьбі із європейським науковцями, вам врешті пощастило! У вас є N-na сума в євриках на реактиви до вашого проекту! Ви радісно намагаєтесь замовити те, що вам треба. І тут чекають перші обломи: величезний список реактивів кілька років назад заборонили до ввозу, як потенційні наркотики, вибухівку ітд. Брэд немислимий, бо, наприклад, якщо вам треба ****, то цистерну для хімічної промисловості, або гель з ним, що домохазяйки використовують як основу для кремів, то будь ласка, а як хімічно чистого манюню пляшечку для наукового експерименту – зась!

Ну добре, вам не треба заборонену речовину, ви готові заплатити замість 85 євро 6000 грн (класна націнка правда? Інколи від неї плакати хочеться). А представник фірми постачальника пише вам (про інший реагент), далі цитата: «Из-за того, что AB******* — это раствор в этаноле, он требует получение дорогостоящей лицензии на поставку этанола. Поэтому таможенники мне отказали в поставке. С уважением, менеджер ООО»АЛСИ» ЛТД».

Щоб ви розуміли цинізм ситуації, там того етанолу може мілілітр, а може й менше! Отже горілку через кордон везти можна без усілякої ліцензії цілий літр, а 1 мілілітр для наукового експерименту не можна! Десь там, на таможні сидить старий маразматик і вирішує, що я не можу робити свою роботу! МАРАЗМ у кубі. Руки опускаються, якщо чесно. Хто там думає про наукові досягнення? Тільки як би витягти бабла!

Що робити? При чому системно? Від кого вимагати вирішення цього питання? Чому наша академія наук не лобіює вирішення таких проблем? Правда і лобіювати мабуть безглуздо, бо закон «Про наукову і науково-технічну діяльність» вимучують ще з часів Ющенка, і ніяк не приймуть((

Хочеться якогось оптимізму, але…